Перейти к содержанию
АнимеФорум

Рекомендуемые сообщения

Опубликовано
Если в бюджетной сфере столько же - я без понятия, что там народ до сих пор вообще делает.

Поэтому народ в большинстве своём предпочитает там ничего не делать, и, в частности, большинство молодых выпускников консерваторий либо работает не по специальности, либо подрабатывает (от частных уроков, до ресторанов и банкетов), чтобы нормально жить, не сводя концы с концами. А государству легче на всё это положить медный таз и раздать лицензии частным ВУЗам и больницам, которые уже к бюджетной сфере не относятся.

 

ЗЫ. Зарплата концертмейтера в консерватории на ставку (без бонусов за выслугу, учёные степени и звания) - чуть-чуть больше 200 уе. Зарплата преподавателя (опять же, без бонусов) - ещё чуть-чуть больше.

 

У профессора с 50летним стажем зарплата, естественно, более терпима, но, опять же...

 

Киевские вершители судеб обещали с осени поднять зарплаты (впрочем, не первый раз уже обещали :)). Посмотрим... :)

 

 

ЗЫ. Был такой случай, если бы я не знал чётко, что он реален, думал бы, что анекдот:

 

Профессор одного из украинских музыкальных вузов вызывал домой сантехника. Тот ему что-то подчинил, назвал сумму гонорара. Профессор обмолвился, сколько лично ему надо часов отработать на своей музыкальной работе, чтобы получить ту же сумму. На что сантехник пожал плечами и сказал "кто на что учился..."

 

Это что знаю о бюджетной сфере лично я.

 

ЗЗЫ. В той же Польше пенсия в 600 евро - это далеко не предел...

  • Ответов 7,4 тыс
  • Создана
  • Последний ответ

Топ авторов темы

Топ авторов темы

Изображения в теме

Опубликовано
Подсобный рабочий на стройке - 100 гривен в день.

Это примерно 500 рублей в день выходит? Хм, не фонтан. За день не особо напряжённого программирования в день у меня где-то раза в полтора больше выходит, а пролетарий сейчас, насколько я знаю, больше инвалида умственного труда получает.

В той же Франции разница была написана около 3%(!)

А вот тут меня терзают смутные сомнения. Статистика на Западе иногда такой бред несёт, только поражаться остаётся. Ну не может быть такой маленькой разницы в ценах, притом что Париж и столица, и крупный туристический центр, а цены и то и то взвинчивает.

В России правда еще хуже, там разница между Москвой и регионами - 75%..

Дефолт-сити это вообще не город, это БЕЗУМИЕ. Искренне не понимаю, почему столько народу тянутся в Нерезиновую. Большее количество нулей при расчётах самолюбие чтоли тешит? Фраза типа "до работы ехать полтора часа" для человека, который свой родной город за полтора часа пешочком может пересечь, звучит диковато.

Опубликовано
В родном институте я получаю от государства 440 грн в месяц (80$ по сегодняшнему курсу). И плюс 1100грн (200$) аспирантской стипендии. Мои официальные доходы на этом заканчиваются (неофициальные сейчас едва доводят сумму до реального прожиточного минимума семьи). Меня при этом с руками отрывают на работу за 1500-2000$, но я не иду. Потому как наука требует жертв, без них почему-то в нашей стране не получается (а уезжать я пока не хочу, хотя тоже регулярно и настойчиво предлагают)...

Ситуация практически на 100% идентична (только слово "наука" заменяем на "искусство").

 

ЗЫ. У меня аспирантская стипендия в районе 700 грн. с копейками, видимо, потому что в аспирантуру я поступил очень рано, не успев до этого официально поработать, и, не имея стажа, стипендию получаю минимальную :) (квалификация и цвет диплома рояли никакой не играют)

 

Эхх... последний раз я её в этом месяце получу... аспирантуру заканчиваю...)

Опубликовано
Это примерно 500 рублей в день выходит? Хм, не фонтан. За день не особо напряжённого программирования в день у меня где-то раза в полтора больше выходит, а пролетарий сейчас, насколько я знаю, больше инвалида умственного труда получает.

У нас пролетарий тоже больше получает, но только квалифицированный пролетарий. Какой нибудь кафельщик или там сантехник - у них заработки как минимум на уровне программистов тех же(з.п. программистов впрочем сложно сказать... оно от 400$ до 2000$). Я ж про подсобника сказал, а это просто подай, отнести, вынеси, загрузи-разгрузи..

А вот тут меня терзают смутные сомнения. Статистика на Западе иногда такой бред несёт, только поражаться остаётся. Ну не может быть такой маленькой разницы в ценах, притом что Париж и столица, и крупный туристический центр, а цены и то и то взвинчивает.

Дефолт-сити это вообще не город, это БЕЗУМИЕ. Искренне не понимаю, почему столько народу тянутся в Нерезиновую. Большее количество нулей при расчётах самолюбие чтоли тешит? Фраза типа "до работы ехать полтора часа" для человека, который свой родной город за полтора часа пешочком может пересечь, звучит диковато.

Ну, с другой стороны в Москве цены все же не на 75% выше, чем в регионах(смотря на что конечно). Какая нибудь электроника или там автомобили стоят столько же(хз зачем в Москве машина правда^^).

А про Париж.. Ну меня тоже удивляет, что зарплата такая же. Видимо там сидят только те, кто задействован в туристическом бизнесе, в политике и в шоубизнесе, а остальные давно разьехались по более дешевым регионам (: К тому же вроде как цены там примерно такие же на потребительские товары, существенное различие в сфере услуг и ценах на жилплощадь только..

  • 1 месяц спустя...
Опубликовано (изменено)

Очередной директивой порадовал нас (уже давно) министр культуры.

 

Спойлер

Згідно офіційної інформації Міністерства культури і туризму України, на адресу Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України надійшов лист-звернення членів Херсонської обласної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів. У ньому висловлювалася пропозиція «перевірити бібліотечні фонди» та «вилучити літературу, яка пропагує комуно-шовіністичну ідеологію».

 

 

 

Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради України спрямував отриманого листа до Міністерства культури і туризму України для вивчення порушеного питання та підготовки відповіді авторам звернення.

 

 

 

Міністерство культури і туризму України, у свою чергу, надіслало листа до управлінь культури і туризму обласних державних адміністрацій з проханням вивчити ситуацію з означеної проблеми у бібліотеках кожної області та надати інформацію Міністерству.

 

 

 

При цьому було зазначено, що, відповідно до статті 18 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», вилучення документів з бібліотечних фондів за ідеологічними чи політичними ознаками забороняється, та йшлося про необхідність у термін до 1 вересня 2008 року надати інформації стосовно якісного і кількісного складу книжкових фондів.

 

 

 

Передбачалося, що після отримання та узагальнення інформації з усіх областей Міністерство підготує обґрунтовану відповідь Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України та авторам звернення.

 

 

 

З огляду на те, що вищенаведена ситуація отримала розголосу та стала інформаційним приводом для різного роду розмірковувань, Міністерство культури і туризму України вважає за необхідне висловити свою принципову позицію стосовно питання, порушеного у зверненні членів Херсонської обласної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів.

 

 

 

Громадяни України мають конституційне право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб (Конституція України, стаття 34).

 

 

 

Відповідно до конституційних засад, визначаються принципи інформаційних відносин: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; об’єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність; законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації (Закон України "Про інформацію").

 

 

 

Україна, активно прагнучі до участі у світових та європейських інтеграційних процесах, оголосила себе державою, що відстоює демократичні цінності та пріоритети, права і свободи громадян. Україна підтримує «Загальну декларацію прав людини», в статті 19 якої проголошується, що кожна людина має право на свободу переконань та вільне їх висловлення. Це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, отримувати й розповсюджувати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

 

 

 

Утвердження України як незалежної демократичної держави ставить на порядок дня оновлення свідомості на основі переосмислення історичного досвіду, усвідомлення цивілізаційних змін, подолання ідеологізмів.

 

 

 

Політична багатоукладність на ґрунті різних форм власності, політичний плюралізм і багатопартійність передбачають ідеологічний плюралізм як цілком нормальний стан суспільної свідомості. Уряд не може обмежувати інформаційну свободу громадян; відслідковування і контроль за інформацією підривають не лише свободу доступу до інформації, а й несуть загрозу свободі висловлювань.

 

 

 

Домінування демократичних цінностей і свобод є особливо важливим в інформаційній, інтелектуальній сферах. До якої, безумовно відноситься й бібліотечна справа.

 

 

 

В основу інформаційно-бібліотечної діяльності в демократичних країнах покладено концепцію інтелектуальної свободи, вільного і безперешкодного доступу до інформації та заперечення цензури.

 

 

 

Це означає, що громадянин має право отримати інформацію будь-якого змісту, для чого бібліотека повинна мати у своїх фондах інформацію будь-якого змісту. Для цього держава повинна створити умови, за яких бібліотеки будуть здатні задовольнити будь-які інформаційні потреби громадян.

 

 

 

В основу інформаційно-бібліотечної діяльності та співпраці у цій сфері міжнародним співтовариством покладена концепція інтелектуальної свободи. В 1989 р. на конференції в Стокгольмі ІФЛА (Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій) оголосила статтю 19 ”Загальної декларації прав людини” основою своєї діяльності. Було створено спеціальний комітет ІФЛА ”Доступ до інформації та свобода висловлення”, до якого увійшли 30 представників національних членів-асоціацій.

 

 

 

Заперечення цензури бібліотечних книг означає заперечення можливості їх вилучення з фонду за ідеологічними чи політичними ознаками, що й закріплено у статті 18 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Відмова від ідеологічної чи політичної цензури бібліотечних книг є безумовним здобутком вітчизняного галузевого законодавства і означає відмову від тих технологій та методів роботи по формуванню свідомості, які застосовують тоталітарні режими. У демократичному суспільстві не можуть існувати списки заборонених для читання книг, оскільки далі логічним є вогнища з книжок. Цивілізаційний розвиток вимагає поставити крапку на цьому ганебному явищі людської історії, оскільки не важливо, які книжки спалюють: єретичні опуси, поезію про свободу, роздуми дисидентів. Головне, що будь-яка Книга створена для життя, має право на життя, а тому знайде свого читача. Тоталітарний комуністичний режим знищував і забороняв. Нова парадигма суспільного розвитку вже сформувала нове покоління. Недарма авторами звернень про цензуру бібліотечних книг не стають, на щастя, молоді люди.

 

 

 

Світова база даних під назвою «Маяк свободи слова» включає відомості про книги і журнали всього світу, що підлягали цензурі. Сучасна Україна не надасть приводу включати книги, викинуті з бібліотек до неї.

 

 

 

Не може бути повернення до системи тоталітарної пропаганди і контролю, керівництва читанням, свідомого і планомірного знищення слідів минулої або чужої культури, обмеження зовнішньої інформації, створення спеціальних сховищ як форм боротьби с інакомисленням.

 

 

 

Водночас, варто звернути увагу не тільки на бібліотечні проблеми взагалі, але й на бібліотечні фонди зокрема. Оскільки фонди – це сутність бібліотеки як установи. Вони займають особливе місце в матеріально-технічній базі бібліотеки; є одночасно і матеріальним, і інформаційним ресурсом.

 

 

 

Придбання нових книг до бібліотечних фондів здійснюється за положеннями Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», що до останнього часу чинило перепони для поточного комплектування бібліотечних фондів. Впродовж дії цього Закону в останні роки бібліотеки втратили значну частину книг, що були видані в Україні і через складні процедури тендерних закупівель не змогли потрапити на бібліотечні полиці. Порушувалася оперативність комплектування. Бібліотекам часто доводилося купувати не те, що реально потрібно читачам, а те що отримало перемогу на тендері. Закон повністю ігнорував той факт, що книга – це інтелектуальний продукт, і що кожна книга унікальна. Бібліотекам потрібні не просто книги, а конкретні книги певних авторів чи тематики. Книги мали закуповуватися за такими ж правилами, як скажімо, меблі чи канцтовари. З 2004 року Міністерство безуспішно вносило пропозиції щодо внесення відповідних змін до Закону, вжило низку заходів. Але, нажаль, у той час не вдалося досягти бажаного результату.

 

 

 

Як відомо, фінансування публічних бібліотек здійснюється з місцевих бюджетів. До складу видатків на їх утримання включаються видатки на придбання книг, періодичних видань та інших видів документів для поповнення фондів. Відповідно до Бюджетного кодексу України, видатки, призначені для придбання книг, віднесені до коду економічної класифікації 2110 «Капітальні видатки», що викликає ускладнення під час процедури проходження і затвердження окремих видаткових статей на утримання бібліотек. Адже фінансові управління місцевих органів влади в останнє десятиліття максимально скорочували кількість капітальних видатків для закладів культури, а відтак не ремонтованими залишалися будинки культури і музеї та пустими полиці публічних бібліотек. Через це існує потреба внесення змін до кодів економічної класифікації видатків бюджету та створення окремого коду економічної класифікації видатків, призначених для придбання книг для поповнення фондів бібліотек.

 

 

 

Сьогодні бібліотечні фонди поповнюються за рахунок:

– обов’язкового примірнику творів друку, що отримують бібліотеки відповідно до Закону України «Про обов’язковий примірник документів» та на підставі Постанови КМУ від 10.05.2000 № 608 «Про порядок доставляння обов’язкового примірнику документів»;

– позабюджетних коштів, за які бібліотеки можуть купувати найбільш актуальні книжки, що користуються підвищеним попитом у читачів. В середньому за рік таких книжок купується від декількох одиниць до декількох сотень;

– книг, що були видані Державним комітетом телебачення і радіомовлення за програмою «Українська книга» або придбані МКТ України за Державною програмою розвитку і функціонування української мови на період 2004-2010 років. В середньому на рік кожна бібліотека отримує близько 250 книг;

– інших джерел (подарунків від фізичних осіб, благодійних фондів тощо).

 

З усіх джерел останнє виявляється найбільш плідним: в окремі роки деякі бібліотеки отримували до 30 тис. примірників нових надходжень. Висловлюючи щиру подяку усім благодійникам, бібліотеки при цьому відзначають, що не вся подарована література відповідає потребам читачів і профілю комплектування.

 

 

 

Відносно стабільною можна назвати ситуацію з передплатою періодичних видань, кошти на придбання яких передбачаються кодом економічної класифікації 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

 

 

 

Обмежена кількість нових надходжень до бібліотек певною мірою поглиблює відставання країни в освоєнні новітніх наукових досягнень і технологій, а також є причиною інформаційного дефіциту, що уповільнює темпи розвитку науки, культури, освіти та економіки.

 

 

 

Як матеріальний ресурс, бібліотечні фонди підлягають фінансовому обліку та інвентаризації. Ці процедури, а також вилучення книг з фондів здійснюється лише у порядку, передбаченому спеціальною Інструкцією Держказначейства. Впродовж останніх десяти років бібліотечні фахівці прагнуть внести зміни до цієї Інструкції, які враховували б специфіку обліку бібліотечного фонду, але позиція Держказначейства залишається незмінною. Отже, вилучити будь-що з бібліотечного фонду можливо лише за умови відповідного документу Держказначейства, яке не підпорядковане Міністерству культури і туризму України.

 

 

 

Варто пригадати деякі показники. Так, кількість публічних бібліотек в Україні становить більше 18 тисяч; сукупний бібліотечний фонд публічних бібліотек становить 278 млн. 176 тис. примірників; кількість читачів публічних бібліотек сягає понад 16 млн. осіб, що складає 33,5 % населення України.

 

 

 

Що ж нині стоїть на полицях публічних бібліотек? Скільки книг і якого змісту? На це запитання Міністерство планує отримати відповіді з областей до 1 вересня 2008 року. Здійснивши таке попереднє вивчення, можна буде скласти уявлення про наступне: скільки нових книг і за які роки було придбано, незважаючи на перепони тендерних закупівель; скільки книг і якого змісту було вилучено на підставі Інструкції Держказначейства; на які книги існує незадоволений читацький попит; які книги і у якій кількості складають бібліотечний фонд.

 

 

 

Як відомо, бібліотечний фонд систематизований за галузями знань:

 

– суспільні науки;

 

– технічні науки;

 

– природничі науки;

 

– гуманітарні науки.

 

 

 

Розділ «комуно-шовіністична ідеологія» відсутній.

 

 

 

Ідеологія, до речі, означає формування вектору розвитку суспільної свідомості, визначення цілей і програм соціальної діяльності та передбачення системи інформаційних і пропагандистських заходів, спрямованих на її реалізацію.

 

 

 

Пригадаємо: яким є вектор розвитку суспільної свідомості в сучасній Україні? І, відповідно, сформуємо програми й цілі нашої спільної діяльності – приймемо закони та інструкції, що будуть сприяти формуванню фондів; надамо бібліотекам достатнє фінансування для придбання української книги, створивши перед цим умови для процвітання національного книговидання; створимо україномовний контент в Інтернеті і відобразимо в ньому усе культурне розмаїття; забезпечимо читачам публічних бібліотек вільний доступ до ресурсів світової мережі; належно оцінимо мультимедійні видання і визначимо їх місце у фондах сучасних бібліотек тощо.

 

 

 

Можливо, саме тоді можна буде належно оцінити зміст Копенгагенської декларації, прийнятої майже 10 років тому (1999 р.) представниками бібліотек, бібліотечних асоціацій та урядових структур 32 європейських держав, яка закликає національні й федеральні уряди вдатися, зокрема, до таких дій:

 

1) розробити національну інформаційну політику для розвитку та координації всіх відповідних (в тому числі, фінансових) ресурсів на загальне благо. В ній повинна бути визнана суттєва та унікальна роль публічних бібліотек, доступних для всіх громадян. Бібліотечне законодавство повинно підтримувати бібліотечну взаємодію;

 

2) створити необхідну мережну інфраструктуру для підтримки розвитку національної інформаційної політики в інформаційну еру. Мережна інфраструктура повинна об’єднати всі агенції, що створюють інформацію, особливо інституції, які традиційно є зберігачами пам’яті (бібліотеки, музеї, архіви), сприяючи тим самим обміну інформацією та створенню об’єднаних ресурсів;

 

3) запровадити програму розвитку публічних бібліотек, яка гарантує мінімальні стандарти доступу для кожного громадянина, включаючи відповідні інформаційні та комунікаційні технології та відповідні рівні капіталовкладень для забезпечення цих стандартів;

 

4) забезпечити публічні бібліотеки відповідним обладнанням для надання максимального доступу до новітніх інформаційних ресурсів для всіх громадян, незалежно від їх фінансових, фізичних чи освітніх можливостей;

 

5) лобіювати Європейський парламент для того, щоб публічні бібліотеки були серед перших місць на соціальному порядку денному тепер і на майбутнє;

 

6) справедливо збалансувати права створювачів інформації з правами доступу громадян до інформації для того, щоб допомогти їм покращити своє життя.

 

 

 

За умови такого підходу українські бібліотеки пройдуть еволюційний шлях розвитку, на якому й позбудуться пострадянської і посткомуністичної спадщини. А читачі отримають нові, сучасні й комфортні приміщення, оснащені за сучасними інформаційними технологіями, та полиці розумних і вічних Книг.

 

 

http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publi...rchPublishing=1

 

 

 

 

 

Т.е., из библиотек приказали изъять всю "коммунистическо-шовинистическую литературу". В чёрный список, кстати, попали также Маяковский, Булгаков, и другие класики.

 

ДОполнительные источники (по-русски)

http://rus.postimees.ee/291108/glavnaja/za...ezhom/44845.php

http://www.bigbook.ru/litnews/detail.php?ID=5009

 

Естевтсенно, что библиотекари данную директиву выполнять отказываются.

 

В общем,

 

Я вижу костры из книг,

Я слышу овчарок лай.

Если один скажет «Зиг» —

Миллионы ответят «Хайль».

 

© не знаю кто

Изменено пользователем G.K. (смотреть историю редактирования)
Опубликовано
Что вы понимаете в построении истинного демократического общества ;) Где-то недавно читал о планах по созданию языковой полиции, если ссылку найду, сброшу. Так что все только начинается. Кризис на дворе - надо же людей занять как-то, а то вдруг они захотят спросить с Самого Великого Демократа и Приближенных к Телу Его, что ж это творится такое и вообще. Вот самый выгодный путь - натравить людей друг на друга, пока они на власть внимание не переключили.
  • 1 месяц спустя...
Опубликовано

Здравы будьте.

Да, ситуация на Украине, мягко говоря, хреноватая.

Сам я с Винницы, но вот месяца три там не был, опять. Уезжал, было "весело", полное отсутствие хоть какого-то уважения к власти, вобще, такое ощющение, что власть и народ, ет два разных государства, кровно враждующих между собой...

Щя, как слышал, там вобще накалилась обстановка. Ет все, ненужное тяготение к Европе и т. д. И их идеалам. Так же и демократии. Как по мне, славяне с демократией сжитсо не смогут нормально. У нас другие обычаи.

  • 2 недели спустя...
Опубликовано

Юлия зажигает!

Украина хочет участвовать в создание системы евробезопасности

Тимошенко отметила, что Украина 14 лет пытается вступить в НАТО, четко декларируя свои намерения, и открыто подходит к сотрудничеству с НАТО, однако есть объективные вещи, которые до сих пор не позволили Украине стать членом этой организации.

"Во-первых, это ситуация внутри самой страны - где часть страны хотела бы видеть Украину в НАТО, а часть нет. Но есть вопросы и более высокого уровня - это, как воспримет Россия, и как это отразится на взаимодействии, партнерстве Европы и России, если Украина и подобные страны будут двигаться в НАТО", - сказала премьер

---------------------------

Россия за пять миллиардов долга вьет из Украины веревки

По имеющимся данным российская сторона выдвинула ряд дополнительных условий получения Украиной пятимиллиардного кредита от Российской Федерации. Окончательное согласование условий должно состояться через неделю в Москве. По информации, в первом раунде переговоров о предоставлении Украине пятимиллиардного кредита, состоявшемся в Москве в пятницу, 6 февраля, от украинской стороны приняли участие заместитель министра финансов Анатолий Мярковский, а также ряд представителей Министерства иностранных дел и Национального банка. Как сообщил источник в украинской делегации, в ходе встречи с министром РФ Алексеем Кудриным был выдвинут целый ряд дополнительных условий получения Украиной кредита. В частности, российская сторона ожидает от украинской:

 

- ратификации соглашения о так называемом «нулевом варианте» (так называется договор о разделе имущества бывшего СССР, по которому Россия берет на себя все долги Союза, но другие бывшие республики отказываются от своих претензий на любое имущество СССР);

 

- решения Украиной вопросов собственности бывшего СССР за границей;

 

- решения спорных вопросов с российской собственностью в Украине;

 

- признание Украиной в качестве госдолга долгов украинских предприятий перед Внешэкономбанком СССР.

 

При этом предварительные финансовые условия возможного займа пока держатся в секрете до утверждения сторонами. Окончательное согласование условий должно состояться в ходе второго раунда переговоров, который должен состояться через неделю в Москве.

------------

 

Скоро Юле можно будет давать Героя России, ведь скупят на корню сейчас за этот кредит все что можно. Да и по НАТО интересно высказывается. В общем, демократия опасносте!! :)

Опубликовано

Так и момент самый подходящий. Косвенно это показывает, насколько плохо сейчас украинской экономике, иначе ни о каком кредите, который своими условиями (если они действительно выдвигаются, а не являются чьей-то фантазией) крепко свяжет ее по рукам, власти и слышать бы не захотели. Растрезвонили бы только, мол, подлая Россия хочет купить Украину, загнать в кабалу...

С другой стороны, ни Америка, ни ЕС ничего предоставлять вроде не собираются, а кредитик МВФ что-то не особо помог (или я ошибаюсь? :) ).

 

Лично я сомневаюсь, что все эти условия имеют место быть... Хотя и размер суммы не хухры-мухры...

Опубликовано
- ратификации соглашения о так называемом «нулевом варианте» (так называется договор о разделе имущества бывшего СССР, по которому Россия берет на себя все долги Союза, но другие бывшие республики отказываются от своих претензий на любое имущество СССР);

 

- решения Украиной вопросов собственности бывшего СССР за границей;

 

- решения спорных вопросов с российской собственностью в Украине;

 

- признание Украиной в качестве госдолга долгов украинских предприятий перед Внешэкономбанком СССР.

А что, по первым двум вопросам у Украины есть реальная возможность действовать (не кричать и возмущаться, а именно действовать) не так, как будет официально подписано? Чем плохо положение дел де-факто закрепить де-юре?

Про вторые два - подозреваю, что ситуация не сильно отличается от первых. По крайней мере, Юля не похожа на человека, который будет делать что-то очевидно проигрышное.

Опубликовано
Про вторые два - подозреваю, что ситуация не сильно отличается от первых. По крайней мере, Юля не похожа на человека, который будет делать что-то очевидно проигрышное.

А что, у неё есть какие-то варианты? Либо кредит и Россия отрывается за него по полной (чего там на самом деле обсуждают кстати - чёрт его знает), либо кердык.

 

Мммм, кстати, Нафтогаз за январь-то заплатил? А то ходили слухи что 6го последний день, а у НГ ещё конь не валялся.

Опубликовано

Говорят, Нафтогаз за январь заплатил. У Юли заначка имеется и для февраля, а вот начиная с марта... там пока ничего оптимистичного не вырисовывается, хотя - доживем - увидим.

 

По договору за кредит конечно у Украины пространства для маневра нет. Россия уже ведет экономическую экспансию, недавно была инфа об инвестициях в Проминвестбанк, так же слышал про тесное сотрудничество с Приватом. Судя по всему, Юля решила работать с Россией, у нее как бы и вариантов-то немного. Юща с Сааком в обкоме скорей всего списали, поедут читать лекции на тему демократизации, на заслуженный отдых. Недаром от Грузии теперь в штаты какая-то дама от оппозиции ездит. Юща тоже никто не вспоминает. Короче, у штатовцев своих дел пока по горло, Украина пока не на повестке дня. Ну а Россия заполняет создающийся вакуум :blink: С Януком работать Медведы не будут, у него талант сливать все и вся, как он это не раз проделывал... А на ЮВТ судя по всему у Медведов компромат есть, так что чудить ей не позволят. Будет налаживать стратегическое сотрудничество :) За этот кредит придется ведь активами платить, денег нет и не будет. На днях прочитал где-то про ОДКБ и его расширение.. Говорят, что Украину внесли в список потенциальных кандидатов на присоединение, но при действующей украинской власти этот вопрос подниматься не будет. Что-то мне кажется, что на следующих выборах Россия вовсю отыграется за майдан :) Зря что-ли Юлю в Кремле всегда готовы принять, а Юща даже не приглашают :)

  • 6 месяцев спустя...
Опубликовано

Последний виток в отношениях стран, напоминает старый-добрый совок, когда в моде было стучать башмаками по партийным столам, но на новый лад. Неким итогом этой туповатой сутолоке обвинений мне видится то, что нынешней власти РФ на самом деле несильно выгодны действительно хорошие отношения с Украиной, о которых так любят разглагольствовать. Выгодно иметь общественную пугалку(вроде "НАТО у границ") и богатый материал "для отвода глаз"(из серии "русофобия наступает" и "там еще хуже"). Да и газовые вопросы с построением новых путей теряют былую актуальность(хотя нестабильная ситуация с газовыми поставками аналогично позволяет иметь виноватого под боком). Зеркальная ситуация и на Украине, где много внутренних проблем, которые удобно отвести на 3-4й планы, говоря об отношениях с РФ("Украину хотят захватить"), при этом многие политики могут делать легкие карьеры как раз на критике или подлизывании России, избегая щекотливых внутренних вопросов.

 

Действительно во всем этом балагане радует то, что из правительства вытолкнули Зурабова, который завалил немало соц. проектов(вспомнить хотя бы "монетизацию льгот"). Честно говоря, роль посла на Украине(которой уже назначен, но не отправлен) очень ему идет. "По Сеньке и шапка", о таком говорят.

Опубликовано
Последний виток в отношениях стран, напоминает старый-добрый совок, когда в моде было стучать башмаками по партийным столам, но на новый лад. Неким итогом этой туповатой сутолоке обвинений мне видится то, что нынешней власти РФ на самом деле несильно выгодны действительно хорошие отношения с Украиной, о которых так любят разглагольствовать. Выгодно иметь общественную пугалку(вроде "НАТО у границ") и богатый материал "для отвода глаз"(из серии "русофобия наступает" и "там еще хуже").

Да действительно, чушь какая. Ющенка нас любит - прям сил никаких нет. И никакой русофобии, что вы, во всём виноват Кремль и страшные сказки про НАТО для быдла. Ну а если кто-то что-то действительно против России имеет - не замечаем, не замечаем, старательно не смотрим в эту сторону. Не давать об себя ноги вытирать - это же совок, фу.

Я фигею.

Опубликовано

Я понимаю, во всем виновата только Украина и кругом сплошные русофобы, единственная задача которых попытаться максимально нагадить России. Прям общемировой фетиш это. Россия с другой стороны, если что и делает, то исключительно мирового блага для.

Думаю, слабоумно(можно сказать - "сказки для быдла", если тебе угодно) считать, что Ющенко должен любить Россию, а Украина проводить политику исключительно на благо России. Как и считать "во всем виновата исключительно Украина". Украинский национализм мне несимпатичен отнюдь(в частности репрессии русского языка и неофашизм), но тоже самое я могу сказать и о национализме российском, поэтому и ситуация мне видится "зеркальной" как раз("НАТО у границ" = "русские захватывают Украину"). Ясно, что украинские националисты будут обвинять исключительно РФ и говорить о геноциде, их российские "братья по уму" будут же кричать о русофобии.

Опубликовано
Я понимаю, во всем виновата только Украина и кругом сплошные русофобы, единственная задача которых попытаться максимально нагадить России.

Ну надо же. Прогресс.

 

Прям общемировой фетиш это. Россия с другой стороны, если что и делает, то исключительно мирового блага для.

Мировое - это чьё? Китайское? Американское? Ну его нафиг. Нам нужно наше благо, а не мировое.

 

Думаю, слабоумно(можно сказать - "сказки для быдла", если тебе угодно) считать, что Ющенко должен любить Россию, а Украина проводить политику исключительно на благо России.

Почему бы и нет, собственно? Я бы был не против. Надо двигаться в данном направлении.

 

Как и считать "во всем виновата исключительно Украина".

Больно расплывчато определяешь.

Опубликовано (изменено)
 Россия с другой стороны, если что и делает, то исключительно мирового блага для.
<_<

Я Вас разочарую: Россия, как и любая нормальная старана делает всё исключительно для собственного блага.

И вот ещё что: украинцы на Россию не гонят, как показал один любопытный опрос (ссылку, к сожалению, не сохранила) 80% украинцев относятся к России и россиянам позитивно, в то время как они к украин

цам негативно (70% негатива и только 15% - положительно).

А НАТО тут больше не страшилка для Украины - Ющенко же прозападный президент. 

Изменено пользователем Еретичка (смотреть историю редактирования)
Опубликовано (изменено)
Почему бы и нет, собственно? Я бы был не против. Надо двигаться в данном направлении.
Потому же, почему и России ни к чему проводить политику исключительно на благо Украине, а Медведеву-Путину ее любить.
Я Вас разочарую: Россия, как и любая нормальная старана делает всё исключительно для собственного блага.
Я разочарую вас, те мои слова были иронией, а смысл был в том, что глупо пенять на зеркало. Важно часть "как и любая страна" понимать. А НАТО страшилка для России, конечно, для Украины эту роль играет "российская экспансия". Изменено пользователем Ardeur (смотреть историю редактирования)
Опубликовано
Потому же, почему и России ни к чему проводить политику исключительно на благо Украине, а Медведеву-Путину ее любить.
Такое возможно. Вполне. Но только в снах - кошмарных для России, и сладких для коммунистов. <_<
Опубликовано
Потому же, почему и России ни к чему проводить политику исключительно на благо Украине, а Медведеву-Путину ее любить.

Россия не проводит политику Украины потому, что Россия сильнее, а Украина вообще не из той категории стран, которые могут иметь сателлитов.

Украина, очевидно, не проводит политику России по другой причине - Украину успели цапнуть США, пока она офигевала от самостийности.

Опубликовано
Я разочарую вас, те мои слова были иронией, а смысл был в том, что глупо пенять на зеркало. Важно часть "как и любая страна" понимать. А НАТО страшилка для России, конечно, для Украины эту роль играет "российская экспансия".

;)   Для России НАТО страшилка? Это опять ирония? При нынешнем раскладе НАТО быстрее примет в свой состав Россию, чем Украину.  <_<

Опубликовано
При нынешнем раскладе НАТО быстрее примет в свой состав Россию, чем Украину. ;)

Ага, прям с радостью :D

Недавно предлагали, кстати. Предложение было очень смешное. Прям временами распада СССР повеяло <_<

Опубликовано
 

Украина, очевидно, не проводит политику России по другой причине - Украину успели цапнуть США, пока она офигевала от самостийности.

Конечно, иметь 37 стратегических партнеров в мире - залог успешных международных отношений. В то же самое время у нормальных стран эта цифра ограничивается максимум одним десятком.

А Украину не успели цапануть, она просто мечется от одной точки к другой, от одной юбки к другой, всё ждет, кто больше предложит и в итоге останется  с носом. До сих пор ведь не поняли, как и почему Кравчук от ядерки отказался. У меня на них только одна реакция - <_<

 

Ага, прям с радостью :D

Недавно предлагали, кстати. Предложение было очень смешное. Прям временами распада СССР повеяло ;)

Конечно, бегут и падают. B)  А к Украине пока даже на старт не вышли. :D

Зато какие мощные ПДЧ!!!! :lol: :lol: :lol:  

Да-да, я это событие освещала в блоге, но сравнительно давно - осенью прошлого года. Вот тогда тенденция к НАТО нешуточно разгулялась.

Опубликовано (изменено)
Россия не проводит политику Украины потому, что Россия сильнее
Замени Украину на США, может так станет понятнее.
Украина, очевидно, не проводит политику России по другой причине
По той же самой: "свое - дороже". Впрочем, если мыслить понятиями совка, то да, там и мир биполярный и есть США-СССР, те кто не "за", они - против. И прочее в таком духе. Вот только истиной в последней инстанции это не являются отнюдь. Удобной позицией для российских националистов же - является вполне, согласен. Я ее не разделяю, только и всего.
Для России НАТО страшилка? Это опять ирония? При нынешнем раскладе НАТО быстрее примет в свой состав Россию, чем Украину.
Нет, это уже не ирония. РФ в НАТО не стремится, Украина - стремится. Изменено пользователем Ardeur (смотреть историю редактирования)
Гость
Эта тема закрыта для публикации ответов.
×
×
  • Создать...

Важная информация